О Маліналлі, якби вони лише знали! Якби вони могли побачити вас того ранку 15 березня 1519 року, коли лорд Потончан дав вам разом з дев’ятнадцятьма рабами того ж бородатого і спітнілого іноземця підписати пакт про дружбу.
І навряд чи вона була дівчиною, оголеною, за винятком оболонки чистоти, що звисала у неї на талії, і розпущеного чорного волосся, що покривало плечі. Якби вони знали страх, який ти відчував перед тим, як величезний був виїзд, хтозна куди, з тими дивними людьми з незрозумілими мовами, дивним одягом, машинами з вогняними пащами, громовими та такими величезними, такими невідомими тваринами, що спочатку вірили що незнайомці, що їхали на них, були двоголовими чудовиськами; туга підйому на ті плавучі пагорби, перебування в милості цих істот.
Ви знову змінили власників, це була ваша доля як раба. Таманьїта, твої батьки продали тебе торговцям Почтеків, які відвезли тебе у Ксікаланго, "місце, де мова змінюється", щоб перепродати. Ви вже не пам’ятаєте свого першого господаря; ти справді пам’ятаєш другого, володаря Потончана, і пильне око господаря рабів. Ви вивчили мову майя, і поважати богів і служити їм, навчилися слухатися. Ви були однією з найкрасивіших, ви позбулися того, що вас запропонували богу дощу і кинули на дно священного сеноту.
Того спекотного березневого ранку вас втішають слова хілам, божественного священика: "Ти будеш дуже важливим, ти будеш любити, поки серце не розірветься, ай дель Іца Брухо дель Агуа ...". Вас втішає мати супутників, цікавість чотирнадцяти-п’ятнадцяти років вам допомагає, адже ніхто не знає ні дати вашого народження, ні місця. Так само, як і ви, ми знаємо лише, що ви виросли в країнах містера Табса-качана, неправильно вимовлені такими незнайомими людьми, як Табаско, так само, як вони змінили назву на місто Центла та назвали його Санта-Марія-де-ла-Вікторія, щоб відзначити тріумф.
Яким ти був, Маліналлі? Ви з’являєтеся на полотнах Тласкали, завжди одягнені в хуїпіл і з опущеним волоссям, завжди поруч із капітаном Ернандо Кортесом, але ці картини, лише малюнки, не дають нам чіткого уявлення про ваші риси. Це Берналь Діас дель Кастільо, солдат з Кортеса, який зробить ваш розмовний портрет: «вона була гарною на вигляд, настирливою та люб’язною ... скажімо, як донья Марина, будучи земною жінкою, які чоловічі зусилля вона мала… ми ніколи не бачили в ній слабкості, але набагато більші зусилля, ніж жіночі ...
Скажи мені, Маліналлі, ти справді став католиком у тому місяці, що тривав шлях, поки не дійшов до узбережжя Халчікоеки, сьогоднішнього Веракруса? Джеронімо де Агілар, узятий у полон у 1517 році, коли майя перемогли Хуана де rijaріальву, був тим, хто переклав слова Фрая Ольмедо на майя, і таким чином вони дали вам зрозуміти, що ваші шановані боги були брехливими, вони були демонами і що існував лише один унікальний бог але у трьох людей. Правда полягає в тому, що іспанці терміново хрестили вас, оскільки він був відлучений від церкви, хто спав з єретиком; Тому вони обливали тобі воду на голову і навіть змінювали прізвище, відтоді ти будеш Мариною, і ти повинен закрити своє тіло.
Вашим першим коханням був Алонсо Ернандес де Портокарреро, якому Кортес вас віддав? Тільки три місяці ви були його; Як тільки Кортес, прийнявши послів Мотекухзоми, зрозумів, що єдиним, хто говорив і розумів Науатла, були ви, він став вашим коханим і поставив Хуана Переса де Артеагу своїм ескортом. Портокарреро відплив до іспанського королівства, і ви більше ніколи його не побачите.
Ви любили Кортеса цього чоловіка чи вас тягнула його сила? Чи були ви задоволені залишити стан раба і стати найважливішою мовою, ключем, який відкрив двері Теночтітлана, адже ви не тільки перекладали слова, але й пояснювали завойовнику спосіб мислення, способи, вірування Тотонака, Тласкали і мексика?
Ви могли б задовольнитися перекладом, але пішли далі. Там у Тлакскалі ви порадили відрізати руки шпигунам, щоб вони поважали іспанців, там, в Чолулі, ви попередили Ернандо, що вони планують їх вбити. А в Теночтітлані ви пояснили фаталізм та сумніви Мотекухзоми. Під час Сумної ночі ви билися разом з іспанцями. Після падіння імперії Мексики та богів у вас народився син від Ернандо, Мартінсіто, саме тоді, коли прибула його дружина Каталіна Сюарес, яка через місяць помре в Койоакані, можливо, вбита. І ви підете знову, в 1524 році, в експедицію Хібуера, залишивши свою дитину в Теночтітлані. Під час цієї експедиції Ернандо одружив вас з Хуаном Харамільо, поблизу Орізаби; Від цього шлюбу народиться ваша дочка Марія, яка через роки боротиметься зі спадщиною свого "батька", оскільки Харамільо успадкував все від племінників своєї другої дружини Беатріс де Андраде.
Пізніше, з обманом, Ернандо забрав у вас Мартіна, щоб відправити його сторінкою до іспанського суду. О, Маліналлі, ти коли-небудь шкодував, що дав Ернандо все? Як ти помер, зарізаний ножем у своєму будинку на вулиці Монеда одного ранку 29 січня 1529 р., За словами Отілії Мези, яка стверджує, що бачила свідоцтво про смерть, підписане Фрей Педро де Ганте, щоб ти не давав свідчень у проти Ернандо в судовому процесі? Або ти помер від чуми, як заявила твоя дочка? Скажіть, вам не заважає те, що вас знають як Малінче, що ваше ім'я є синонімом ненависті до мексиканця? Яке це має значення, правда? Було мало років, які вам довелося прожити, багато чого ви досягли за той час. Ви проживали кохання, облоги, війни; ви брали участь у подіях свого часу; ти була матір'ю змішування; ви все ще живі в мексиканській пам’яті.
