Вистежити книгу та врятувати чи відбудувати цілу бібліотеку - це фантастична пригода. Наша нинішня колекція складається з бібліотек 52 монастирів з дев'яти релігійних орденів, і вони складають невелику, але значну частину від загальної кількості, що зберігається Національним інститутом антропології та історії.
Походження цих монастирських бібліотек було зумовлене бажанням перших францисканців дати вищу освіту корінним жителям, а також закінчити навчання самих релігійних людей, які прибули з Іспанії з незначними замовленнями.
Прикладом першого був Коледж Санта-Крус-де-Тлателолко, де також виражається бажання деяких францисканців знати корінні вірування, віру та інтерес, що у багатьох випадках завершується гуманістичними рятувальними підприємствами. Tlatelolco був плідним мостом для такого підходу. Сан-Франциско-ель-Гранде, Сан-Фернандо, Сан-Косме, серед інших, були будинками, де багато францисканців проходили навчання, які закінчували навчання до тих пір, поки вони не визнавались в ордені.
У цих коледжах для корінних жителів, а також у монастирях для початківців також підтримувався чернечий режим з класами латинської, іспанської, граматики та філософії в поєднанні з катехизисом та літургією. Для підтримки цих досліджень бібліотеки чи книжкові магазини, як їх тоді називали, плекали твори, що робили доступними для студентів основні проблеми та аспекти культурної спадщини Старого Світу.
В описах записані твори грецької та латинської класики: Арістотель, Плутарх, Вергілій, Ювеналій, Лівій, Святий Августин, отців Церкви та, звичайно, Священні Писання, окрім катехизисів, вчень і словникових запасів.
З моменту свого створення ці бібліотеки також розвивались завдяки внеску корінних знань у галузі доіспанської медицини, фармакології, історії та літератури. Іншим джерелом, яке їх збагатило, були Мексиканські враження - продукт злиття двох культур, написаних мовами корінних народів. Словник Моліни, Псалмодія Крістіана Саагуна та багато інших були написані в Науатлі; інші в Отомі, Пурепечі та Майї, написані монахами Педро де Канте, Алонсо Рангелем, Луїсом де Вільялпандо, Торібіо де Бенавенте, Матуріно Кілбертом, щоб назвати декілька. Під керівництвом великого латиніста Антоніо Ваєріано, вихідця з Ацкапоцалько, група перекладачів та інформаторів про культуру корінних народів створила в Нахуатлі релігійні драми для полегшення запису. Багато класичних творів були перекладені корінними жителями, що говорять на науатль, іспанською та латиною. За допомогою них можна було б активізувати порятунок давніх традицій, розробку кодексів та складання свідчень.
Незважаючи на різні заборони, осуди та конфіскації мексиканських друкарів, ухвалених Короною, існували такі, як Хуан Паблос, які продовжували друкувати твори францисканців, домініканців та августінців у Мехіко і, вірні звичаям, У 16 столітті вони продавали їх безпосередньо у своїй майстерні. Ми їм завдячуємо, що було продовжено певне виробництво, яке збагатило книгарні цим видом робіт.
Конвентуальні бібліотеки не були звільнені від поточної проблеми втрати книг через крадіжки та продаж бібліографічного матеріалу деяких своїх зберігачів. Як міру захисту від умисної втрати бібліотеки почали використовувати «Пожежний знак», який вказував право власності на книгу та легко ідентифікував її. Кожен монастир розробляв своєрідний логотип, сформований майже завжди з літерами назви монастиря, як францисканці та єзуїти, або використовуючи символ ордена, як це робили домініканці, августинці та кармеліти, серед інших. Цей штамп наносився на верхні або нижні зрізи друкованої продукції, рідше - на вертикальний зріз і навіть усередині книги. Бренд наносили розпеченим праскою, звідси його назва «вогонь».
Однак, схоже, крадіжки книг у монастирях стали настільки частими, що францисканці пішли до понтифіка Пія V, щоб своїм указом припинити цю ситуацію. Таким чином, ми читаємо в Папському указі, даному в Римі 14 листопада 1568 р., Таке:
Згідно з тим, що нам повідомили, деякі чудові своєю совістю і хворі на жадібність не соромляться виносити книги з бібліотек деяких монастирів і будинків орденів братів Святого Франциска для задоволення і зберігати в своїх руках для їх використання, в небезпеці для їхньої душі та самих бібліотек, і не мало підозр щодо братів того самого порядку; На цьому ми, в міру, яка цікавить наш офіс, бажаючи вчасно вжити засіб правового захисту, добровільно та наші рішучі знання, ми висуваємо нинішнім тенором кожну зі світських та регулярних церковних осіб будь-якої держави, ступінь, порядок чи умова, що вони можуть бути, навіть коли вони світять єпископською гідністю, не красти крадіжкою чи будь-яким способом, який вони припускають із вищезазначених бібліотек або деяких з них, будь-яку книгу чи блокнот, оскільки ми хочемо піддатися будь-якому з викрадачів до вироку відлучення, і ми визначаємо, що на місці ніхто, крім римського понтифіка, не може отримати звільнення, за винятком лише години смерті.
Цей папський лист повинен був бути вивішений на видному місці в книгарнях, щоб усі могли знати про апостольський осуд та покарання, які зазнає кожен, хто привласнив собі твір.
На жаль, зло продовжувалось, незважаючи на зусилля, спрямовані на його протидію. Незважаючи на ці несприятливі обставини, були сформовані дуже важливі бібліотеки, які широко охоплювали цілі підтримки досліджень та досліджень, що проводились у монастирях та школах релігійних орденів, що проповідувались по всій Новій Іспанії. Ці книгарні містили величезне культурне багатство, інтеграція різних елементів, що їх складали, надала їм неоціненну специфічну цінність для вивчення культури Нової Іспанії.
Вони були справжніми центрами культури, які розвивали дослідницьку роботу в багатьох галузях: історичній, літературній, лінгвістичній, етноісторичній, науковій, вивченні латинської та корінних мов, а також навчанню читання та письма корінних жителів.
Конвентуальні бібліотеки були конфісковані під час уряду Хуареса. Офіційно ці книги були включені до Національної бібліотеки, а багато інших були придбані бібліофілами та продавцями книг у Мехіко.
В даний час функція Національної бібліотеки антропології та історії полягає в координації завдань організації конвентуальних фондів, які Інститут охороняє в різних центрах INAH республіки, з метою надання їх на службу дослідженням.
Збір колекцій, інтеграція книжкових магазинів кожного монастиря та, наскільки це можливо, збільшення їх інвентарю - це виклик і, як я вже говорив на початку, фантастична та приваблива пригода. У цьому сенсі "Пожежні знаки" дуже корисні, оскільки вони дають нам підказку щодо відбудови монастирських бібліотек та їх колекцій. Без них це завдання було б неможливим, отже, його важливість. Наш інтерес у досягненні цього полягає у забезпеченні дослідницьких можливостей пізнати через визначену колекцію ідеологію чи філософські, богословські та моральні течії кожного порядку та їхній вплив на їх євангелізаційну та апостольську дію.
Порятунок, також з ідентифікацією кожної роботи, за допомогою каталогів, культурних цінностей Нової Іспанії, забезпечуючи умови для їх вивчення.
Після семи років роботи у цій галузі було досягнуто інтеграції та консолідації колекцій відповідно до їх походження або традиційного походження, їх технічної обробки та підготовки інструментів для консультацій: 18 опублікованих каталогів та загальний опис кошти, які INAH охороняє, що незабаром з’являться, вивчає їх розповсюдження та консультації, а також дії, спрямовані на їх збереження.
Національна бібліотека антропології та історії налічує 12 тисяч томів із таких релігійних орденів: капуцини, августинці, францисканці, кармеліти та конгрегація ораторіїв Сан-Феліпе-Нері, серед яких виділяється Молелійська семінарія Фрая Феліпе де Ласко. , Франциско Урага, Соборна семінарія Мехіко, Управління Святої Інквізиції та Коледж Санта-Марія-де-Тодос-лос-Сантос. Бібліографічні фонди такого характеру, які охоронці lNAH знаходять у Гваделупі, Закатекас, у колишньому однойменному монастирі та походять від пропагандистського колегіуму, який у цьому монастирі мали францисканці (13 000 назв). , Гуанахуато (4500 назв), а в Куїцео, Мічоакан, приблизно 1200 титулів. У Каса-де-Морелос, в Морелії, штат Мічоакан, з 2000 титулами, як у Керетаро, з 12 500 титулами з різних монастирів регіону. Ще одне сховище знаходиться в Національному музеї віце-королівства, де знаходяться бібліотеки орденів єзуїтів та домініканців із 4500 назвами, а також в колишньому монастирі Санта-Моніка в місті Пуебла з 2500 назвами.
Контакт з цими європейськими та новими Іспаніями, науковими та релігійними книгами минулого, що нас ідентифікує, надихає нас на повагу, пошану та привіт, вимагаючи нашої уваги до історичної пам’яті, яка бореться вижити в умовах покинутості та світської занедбаності в що колоніальна католицька ідеологія була знижена переможним лібералізмом.
Ці нові іспанські бібліотеки, зазначає нам Ігнасіо Осоріо, "є свідками і часто агентами дорогих наукових та ідеологічних битв, через які" Нова латиноамериканці "вперше взяли на себе європейське бачення світу, а по-друге, розробили власний історичний проект"
Важливість та виживання цих монастирських бібліографічних колекцій вимагають і вимагають наших зусиль.
