Чи знаєте ви, як і коли була створена перша друкарня в Мексиці? Чи знаєте ви, ким був Хуан Паблос? Дізнайтеся більше про цього важливого персонажа та його роботу друкаря.
Створення друкарні в Мексиці означало необхідне і необхідне розповсюдження західнохристиянської думки. Він вимагав поєднання різних елементів, спрямованих на один і той же ідеал: врахувати значення ризику довгострокової інвестиції та подолати з наполегливістю та рішучістю інші численні труднощі. В якості центральних діячів, спонсорів та промоутерів друкарського верстата в нашій країні ми маємо Фрая Хуана де Зумаррагу, першого єпископа Мексики, і дона Антоніо де Мендосу, першого віце-короля Нової Іспанії.
Серед основних гравців компанії - Хуан Кромбергер, німецький друкар, створений у Севільї, власник престижного видавництва з капіталом для створення дочірнього підприємства в Новій Іспанії, та Хуан Паблос, начальник майстерні Кромбергера, якого як копіювача чи композитора листів Із форми він мав впевненість заснувати друкарський верстат, і його також порадувала або привабила ідея переїхати на новий континент, щоб створити майстерню свого роботодавця. Натомість він отримав десятирічний контракт, п’яту частину заробітку від роботи та послуг дружини, після вирахування витрат на переїзд та влаштування друкарні в Мехіко.
Хуан Паблос отримав від Хуана Кромбергера 120 000 мараведі як на придбання преси, чорнила, паперу та іншого обладнання, так і на витрати на поїздку, яку він здійснить із дружиною та двома іншими товаришами. Загальна вартість компанії становила 195 000 мараведі, або 520 дукатів. Хуан Паблос, італійського походження, ім’я Джованні Паолі, якого ми вже знаємо іспанською мовою, прибув до Мехіко разом зі своєю дружиною Геронімою Гутьєррес у період з вересня по жовтень 1539 року. чорний раб.
За підтримки своїх спонсорів Хуан Паблос заснував у Каса-де-лас-Кампанас майстерню «Каса де Хуан Кромбергер», що належить єпископу Зумарразі, розташовану на південно-західному куті вулиць Монеди та закриту в Санта-Тереза-ла-Антігуа, ліцензована сьогодні Правда, перед стороною колишнього архієпископства. Майстерня відкрила свої двері близько квітня 1540 р., Героніма Гутьєррес була правителем будинку, не приносячи зарплати, лише її обслуговування.
Компанія Кромбергера
Це був віце-король Мендоса, який надав Хуану Кромбергеру ексклюзивну привілей мати друкарню в Мексиці та привозити книги з усіх факультетів та наук; виплата відбитків становила б чверть срібла на аркуші, тобто 8,5 мараведі за кожен друкований аркуш і сто відсотків прибутку в книгах, які я привіз з Іспанії. Ці привілеї, безсумнівно, відповідали умовам, встановленим Кромбергером, який, крім вмілого торговця книгами, мав інтереси у видобувній діяльності в Сультепеці у співпраці з іншими німцями з 1535 року. Хуан Кромбергер помер 8 вересня 1540 року майже рік після початку друкарської справи.
Його спадкоємці отримали від короля підтвердження того, що було погоджено з Мендосою терміном на десять років, а свідоцтво було підписано в Талавері 2 лютого 1542. Через кілька днів, 17 того ж місяця та року, рада Мехіко присвоїв Хуану Паблосу титул сусіда, і 8 травня 1543 року він отримав земельну ділянку під будівництво свого будинку в районі Сан-Пабло, на вулиці, яка йшла саме до Сан-Пабло, за лікарнею Трійця. Ці дані підтверджують бажання Хуана Паблоса утвердитися і залишитися в Мексиці, незважаючи на те, що поліграфічний бізнес не мав бажаного розвитку, оскільки існував контракт та ексклюзивні привілеї, що створювало складну ситуацію та перешкоджало спритності. необхідні для зростання компанії. Сам Хуан Паблос скаржився в меморіалі на ім’я віце-короля, що він бідний і не має посади, і що він підтримує себе завдяки милостині, яку отримав.
Очевидно, поліграфічний бізнес не виправдав сподівань Кромберґерів, незважаючи на сприятливі умови, які вони отримали. Мендоса, маючи на меті сприяти незмінності друкарні, надав більш вигідні гранти, щоб мотивувати інтерес спадкоємців цієї друкарні до збереження майстерні його батька в Мексиці. 7 червня 1542 року вони отримали сухопутну кінноту для посівів та скотоводство в Сультепеку. Через рік (8 червня 1543 р.) Вони знову отримали перевагу на двох млинах для подрібнення та розплавлення металу в річці Таскалтітлан, мінералу із Сультепека.
Однак, незважаючи на ці привілеї та гранти, домогосподарство Кромбергера не обслуговувало друкарню, як очікували органи влади; як Зумаргара, так і Мендоса, а згодом і Аудієнсія в Мексиці, скаржились королю на недотримання вимог щодо надання основних матеріалів для друку, паперу та чорнила, а також відвантаження книг. У 1545 р. Вони попросили государя вимагати, щоб сім'я Кромбергерів виконувала це зобов'язання в силу привілеїв, які їм раніше були надані. Перша друкарня з назвою "Каса де Хуан Кромбергер" проіснувала до 1548 р., Хоча з 1546 р. Вона перестала з'являтися як така. Хуан Паблос друкував книги та брошури, здебільшого релігійного характеру, з яких відомо 8 назв, зроблених у період 1539-44, а ще шість між 1546 і 1548 роками.
Можливо, скарги та тиск на Кромбергерів сприяли передачі преси Хуану Паблосу. Власник цього з 1548 р., Хоча і мав великі борги через обтяжливі умови, в яких відбувся продаж, він домігся від віце-короля Мендози ратифікації привілеїв, наданих колишнім власникам, а згодом і дону Луїсу де Веласко, його наступнику.
Таким чином, він також користувався ексклюзивною ліцензією до серпня 1559 р. Ім'я Хуана Паблоса як друкаря вперше з'являється в Християнській доктрині на іспанській та мексиканській мовах, завершеній 17 січня 1548 р. Іноді він додав свого походження чи походження: "lumbardo" або "bricense", оскільки він був вихідцем з Брешії, Ломбардія.
Ситуація майстерні почала змінюватися приблизно в 1550 році, коли наш друкар отримав позику в 500 золотих дукатів. Він попросив Бальтасара Габіано, свого лихваря в Севільї, та Хуана Лопеса, насильницького сусіда з Мексики, який їхав до Іспанії, знайти йому до трьох людей, друкарів, які займалися б його торгівлею в Мексиці.
У вересні того ж року в Севільї була укладена угода з Томе Ріко, стрільцем (прес-мейкером), Хуаном Муньосом (композитором) та Антоніо де Еспіносою, засновником листів, який взяв би Дієго де Монтойя за помічника, якщо всі вони переїдуть до Мексика і три роки працювати в друкарні Хуана Паблоса, що відраховуватиметься від його посадки у Веракрусі. Їм би дали проїзд та їжу для подорожі в океані та коня для пересадки до Мехіко.
Вважається, що вони прибули наприкінці 1551 року; однак лише в 1553 р. цех регулярно розвивав роботу. Присутність Антоніо де Еспіноса виявилося завдяки використанню римських та скорописних шрифтів та нових гравюр на дереві, досягнувши за допомогою цих методів подолання типографіки та стилю в книгах та друкованій продукції до цієї дати.
З першого етапу друкарні з назвою "у домі Кромбергера" ми можемо навести такі роботи: Коротка і більш спокуслива християнська доктрина на мексиканській та іспанській мовах, що містить найнеобхідніші речі нашої святої католицької віри для використання цих природних індіанців і спасіння їхніх душ.
Вважається, що це була перша робота, надрукована в Мексиці, Посібник для дорослих, про яку відомо останні три сторінки, відредагована в 1540 р. І замовлена церковним комітетом 1539 р., Та "Зв'язок страшного землетрусу, який повторився в Місто Гватемала, опубліковане в 1541 році.
За ними в 1544 р. Пішла Коротка доктрина 1543 р., Призначена для всіх загалом; Тристоронній Хуан Герсон, який є викладом вчення про заповіді та сповідання, і має як додаток мистецтво добре вмирати; короткий Збірник, що розповідає про те, як проходитимуть процесії, спрямований на посилення заборони нецензурного танцю та радість на релігійних святах, та Доктрина Фрая Педро де Кордова, спрямована виключно на індіанців.
Останньою книгою, створеною під іменем Кромбергера, як видавництва, стала коротка християнська доктрина битви Алонсо де Моліна, датована 1546 р. Дві роботи, опубліковані без імені друкаря, були найбільш правдивою та істинною християнською доктриною для людей без ерудиція та листи (грудень 1546 р.) та коротке християнське правило про порядок життя та часу християнина (у 1547 р.). Цей перехідний етап між однією майстернею та іншою: Кромбергер-Хуан Паблос, можливо, був зумовлений початковими переговорами про передачу або невиконанням контракту, встановленого між сторонами.
Хуан Паблос, американський Гутенберг
У 1548 р. Хуан Паблос опублікував постанови та зведення законів, використовуючи герб імператора Карла V на обкладинці та в різних виданнях християнської доктрини, герб домініканців. У всіх виданнях до 1553 року Хуан Паблос дотримувався використання готичного письма та великих геральдичних гравюр на обкладинках, характерних для іспанських книг того ж періоду.
Другий етап Хуана Паблоса з Еспінозою біля нього (1553-1560) був коротким і процвітаючим, і, отже, спричинив суперечку про ексклюзивність наявності єдиної друкарні в Мексиці. Вже в жовтні 1558 р. Король надав Еспіносі разом із трьома іншими друкарнями дозвіл на ведення власної справи.
З цього періоду можна навіть цитувати кілька робіт Фрая Алонсо де ла Веракруса: Dialectica resolutio cum textu Aristótelis та Recognitio Summularum, обидва з 1554 р .; Physica speculatio, accessit compendium sphaerae compani 1557 р. і Speculum coniugiorum 1559 р. Від Фрая Алонсо де Моліна лексика іспанською та мексиканською мовами з’явилася в 1555 р., а від Фрая Матурино Гілберті «Діалог християнської доктрини на мові Мічоакана», опублікована у 1559 році.
Репродукція друкарні Гутенберга. Взято з брошури Музею Гутенберга в Майнці, Музей графічного мистецтва полковника Хуана Паблоса. Фонд культури і мистецтв Армандо Бірлейна Шафлера, А.Ц. Ці роботи знаходяться у колекції, що охороняється Національною бібліотекою Мексики. Останнім друком Хуана Паблоса був «Ручний сакраменторум», який з’явився в липні 1560 р. Друкарня того року зачинила свої двері, оскільки вважається, що ломбард помер у період з липня по серпень. А в 1563 році його вдова здала друкарню в оренду Педро Ошарте, одруженому на Марії де Фігероа, дочці Хуана Паблоса.
Їх можна пояснити першим етапом друкарні, в якому редакторами були Кромбергер і Хуан Паблос, 35 назв передбачуваних 308 і 320, надрукованих у 16 столітті, що свідчить про бум друкарні в другій половині століття.
Друкарі, а також продавці книг, які з'являються в цей період, були Антоніо де Еспіноса (1559-1576), Педро Баллі (1575-1600) і Антоніо Рікардо (1577-1579), але Хуан Паблос мав славу першого друкаря в нашому країна.
Незважаючи на те, що друкарня на своїх початках публікувала в основному букварі та доктрини корінними мовами, щоб прислухатися до християнізації тубільців, до кінця століття вона охоплювала теми дуже різноманітного характеру.
Друковане слово сприяло розповсюдженню християнської доктрини серед тубільців та підтримувало тих, хто як євангелізатори, доктрини та проповідники мав місію навчати цього; і, водночас, це також був засіб розповсюдження корінних мов та їх фіксація в "Мистецтві", а також словникових запасів цих діалектів, зведених монахами до кастильських символів.
Друкарня також сприяла, завдяки творам релігійного характеру, зміцненню віри та моралі іспанців, які прибули до Нового Світу. Друкарі особливо займались питаннями медицини, церковних і цивільних прав, природничих наук, мореплавства, історії та науки, розвиваючи високий рівень соціальної культури, в якій великі діячі виділялися своїм внеском у загальнолюдські знання. Ця бібліографічна спадщина є безцінною спадщиною для нашої сучасної культури.
Стелла Марія Гонсалес Цицерон - лікар з історії. В даний час вона є директором Національної бібліотеки антропології та історії.
БІБЛІОГРАФІЯ
Енциклопедія Мексики, Мексика, спеціальне видання для Encyclopedia Britannica de México, 1993, т.7.
Гарсія Ікасбальцета, Хоакін, мексиканська бібліографія 16 століття, видання Агустіна Міллареса Карло, Мексика, Фондо економічної культури, 1954.
Гріффін Клайв, Лос Кромбергер, історія друкарні 16 століття в Севільї та Мексиці, Мадрид, видання іспаномовної культури, 1991 рік.
Stols Alexandre, A.M. Антоніо де Еспіноса, другий мексиканський друкар, Національний автономний університет Мексики, 1989.
Yhmoff Cabrera, Jesús, Los Impresos Mexicanos del Siglo XVI en la Biblioteca Nacional de México, México, Universidad Nacional Autónoma de México, 1990.
Zulaica Gárate, Roman, Los Franciscanos і друкарня в Мексиці, Мексика, UNAM, 1991.
